Вчителі висловили своє занепокоєння міністрові

Вчителі висловили своє занепокоєння міністрові

Наприкінці березня поточного року у Києві відбулася фінальна частина ХІV Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика (1921 – 2001) – канадського підприємця українського походження, мецената та філантропа, відомого своїм внеском у фінансування української науки на Заході. Члени журі цього престижного конкурсу (до складу якого, між іншим, входив і представник Нікополя – вчитель вищої категорії гімназії №15 Галина Марценко) написали колективного відкритого листа Міністрові освіти і науки в нинішньому уряді Сергію Квіту. У ньому досвідчені педагоги піднімають декілька болючих проблем освіти – зокрема, незгоду з певними змінами в Умовах прийому до вишів, недоцільність скасування додаткових балів за перемоги у конкурсах та олімпіадах і штучне різке знецінення ролі атестату про середню освіту при проведенні ЗНО, що взагалі призводить до девальвації десятирічного відвідування школи и посилює роль «натаскування» школярів з певних предметів. Наводимо текст цього звернення.

 

Відкритий лист Міністру освіти і науки України Квіту С.М.

Шановний Сергію Мироновичу!

Дякуємо за можливість, надану Міністерством освіти і науки України, долучитися усім небайдужим громадянам до обговорення Змін до Умов прийому до вищих навчальних закладів у 2014 році. Для нас, звичайних учителів із різних куточків України, яких зібрав у Києві ХІV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика, важливо бути почутими, оскільки зміни в суспільстві неможливі без змін в освіті. Ми, як і всі громадяни нашої держави, сподіваємося від нової влади демократичності і прозорості. Ми хочемо не просто спостерігати за намаганнями владних мудрих мужів зробити освіту якісною і антагоністичною корупції, а бути активними учасниками цього оновлення.

Чітко зрозуміло, що надійним фундаментом будь-якої держави є освіта, якій довіряють громадяни, і рідна мова, яку поважають як державну. Наразі маємо проблеми із сприйняттям української мови у ролі державної. І ці проблеми, певною мірою, пов’язані із комплексом меншовартості, що став хворобою українського суспільства. Кажуть, що цю хворобу нації можна пояснити кількасотрічним підневільним становищем нашої держави. Це, звичайно, так. Але ж і сьогодні ми цей комплекс розвиваємо далі через недовіру до всього українського, наразі і до освіти. З екранів телевізора останнім часом лунають фрази про те, що варто позбавити українські школи можливості розвивати корупційні схеми, заробляючи на балах атестату. Або про те, що треба відмінити додаткові бали, на які мали право переможці ІV етапу Всеукраїнських предметних олімпіад та ІІІ етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН.

Ми не просто вважаємо нерозумними такі зміни, це нас обурює.

При вступі до вишів за новими Умовами прийому середній бал документа про повну загальну середню освіту має обчислюватися за 12-бальною шкалою. А предмети ЗНО мають ціну 200 балів. Таким чином, набагато суттєвішим для багатьох батьків і випускників стане не відвідування школи, а так зване «репетиторство», тобто банальне «натаскування» учнів з певних предметів. Та й взагалі , школа і ЗНО стають гравцями різних вагових категорій. То чи треба настільки збурювати суспільство недовірою до школи? Чи потрібно ще раз учителю доводити, що він у цій державі найбільший корупціонер?..

Сподіваємося, що нас, учителів, які йдуть до школи, як у храм науки, а не як у фінансову корупційну установу, почують і поцінують нашу працю якщо не достойною заробітною платою, то хоча б достойними балами атестата. Тому пропонуємо в Умовах вступу на цей рік залишити перераховування середнього балу атестата за 200-бальною шкалою. У іншому випадку прослідковуватиметься дуже великий дисбаланс між кропіткою 11-річною працею учителів і учнів та можливістю отримати додаткові 20 балів за відвідування підготовчих курсів на базі вишів. До речі, тут має місце ще й порушення прав дітей, які через проживання у сільській або просто віддаленій місцевості не мають змоги відвідувати підготовчі курси (дискримінація за місцем проживання!)

Також ми вважаємо, що різкі висловлювання щодо необхідності скасування додаткових балів за перемоги у конкурсах і олімпіадах не завжди мають під собою підґрунтя: по-перше, назвати IV етап учнівських олімпіад "корупційним" – це все одно що стверджувати, що в нашій країні поняття честь і гідність абсолютно не властиві учителям (на досвіді власних дітей можемо запевнити, що на олімпіадах перемагають дійсно ті, хто цього вартий і хто має дуже високий рівень знань у своїй предметній сфері); по-друге, такі бали є потужним стимулом до набуття додаткових знань серед учнів і підтримки їх прагнення до навчання. Тому, на наш погляд, перш ніж приймати рішення щодо скасування балів за перемоги у олімпіадах, треба ретельно вивчити всі можливі наслідки – не так вже і багато тих абітурієнтів, які вступають до ВНЗ, маючи такі преференції.

Отже, просимо зважити на наші зауваження щодо знецінення балу атестата, нарахування додаткових балів. Рекомендуємо натомість звернути увагу на прозорість проведення вступної кампанії-2014 шляхом інформування громадськості про ліцензовані обсяги, державне замовлення, вартість навчання за напрямами (спеціальностями), хід подання заяв щодо вступу через інформаційні системами, в тому числі, систему «Конкурс».

З повагою учителі-філологи, члени журі ХІV Міжнародний конкурс з української мови ім. Петра Яцика

Источник: НТМ

Читати попередню

В супермаркете «Varus» всем приказали лечь на пол

Читать наступну

Угоны, кражи и непогашенная судимость

Останні новини

Каталог підприємств Нікополя

+ Додати підприємство