Я вже давно звикла, що для моєї племінниці в авторитеті іноземні персонажі. Якщо щось купляти їй у подарунок, то із зображенням Гаррі Поттера. Якщо називати кицьок чи цуценят, то Гері, Бері чи ще якось, тільки не звичними нам іменами. Отож, коли вона подзвонила мені і у захваті розповіла про новий український фільм, я була у не меншому захваті – нарешті дитину зачепило щось наше!
Йдеться про фентезійну кінострічку «Сторожова застава. За сюжетом підліток із наших днів потрапляє у часи Київської Русі. І там починаються його неймовірні пригоди.
«Нас повели класом до КСК на перегляд, - розповідає племінниця Даша. – Спочатку я подумала, що будемо дивитися щось моралізаторське та нудне. Налаштувалася вже трохи подрімати. Та де там. Сюжет «Застави» настільки захопив мене, що я не могла втриматися, і на найгостріших моментах навіть вставала з крісла і починала аплодувати. Так само робили й мої однокасники. Здавалося, що весь наш 7-А разом із головним героєм-підлітком перенісся на тисячу років назад. Разом з ним боров свої страхи і робив героїчні вчинки. Ми подивилися стрічку на одному подиху. Я навіть забула, що це не якесь американське кіно, а наше – українське. Настільки якісними були спецефекти, масові сцени. Мене взяла гордість за те, що маємо таке своє кіно. Ну що, заінтригувала? Сходимо тепер разом на стрічку?»
Чесно, заінтригувала. Якщо я морально підтримую будь-який український кінопроект просто за те, що він наш, то дитину на такому не проведеш. Їй або цікаво або ні. І нарешті я почула, що так - цікаво! Цікаво дітям дивитись українське. Отож, маю надію, що наступного разу серед подарункових замовлень племінниці промайнуть і герої з нашого кінематографу.
Алёна Зинченко
Джерело http://nikopolnews.net
