За результатами досліджень у 2019 році на пам’ятці археології доби бронзи Токівське 1 були уточнені її стратиграфічні особливості та хронологічні межі існування. Близьке розташування гранітних жил до сучасної поверхні (а подекуди і над останньою) призвело до концентрації культурного шару на незначній глибині. Його середня потужність по площині розкопу 60 см. Безперечно, за часи існування пам’ятки гранітоїди були ще ближчими до давньої поверхні. Мис, на якому проводились роботи, має незначний нахил до р. Кам’янка, що, скоріше за все, призводило до вимивання культурних решток під час злив. Саме тому ми фіксуємо щільність і часто змішаність хронологічних горизонтів. Тим не менше розкопки вказали на наявність трьох етапів існування пам’ятки: середня бронзова доба (культурне коло Бабине), доба пізньої бронзи (Сабатинівська АК), ранній залізний вік.
Фрагменти ліпного посуду та знаряддя праці доби середньої бронзи в основному сконцентровані у центральній та східній частині мису та тяжіють до кам’яного закладу, знайденого у 2012 р. Хоча поодинокі керамічні уламки зустрічаються по всій території Токівського 1. Саме з цим періодом, вірогідно, пов’язана поява пам’ятки. Доба пізньої бронзи широко представлена матеріальним комплексом знахідок у північно-західній та південно-західній частинах мису. Фрагменти ліпного та гончарного посуду раннього залізного віку фіксувались по всій площині пам’ятки, хоч і доволі спорадично. Певне збільшення їх кількості спостерігається у південному напрямку. Знахідки окремих фрагментів полив’яного посуду говорять лише про нечасту відвідуваність цієї місцевості населенням Вольностей Війська Запорозького і не впливають на хронологічні рамки існування Токівського 1.
Певні питання викликають при аналізі характеру пам’ятки. Автори не схильні відносити її до поселення. Відомо, що при обранні місця для поселення головним критерієм є господарська доцільність, тоді як вищеописана ситуація з гранітоїдами не сприяє сталому комфортному існуванню на території мису. Єдиним позитивним фактором є близькість води. Кам’яні конструкції, розкопані у 2018 р., навряд чи носять житловий характер. Про це свідчить відсутність стовпових ям та вогнищ. Скоріше за все, вони використовувались нетривалий час з господарською метою. Можемо припустити існування поселення доби бронзи південніше пам’ятки, де розташоване сучасне село Токівське.
Неординарна знахідка на пам’ятці двох комплексів кам’яних ливарних форм, фрагментів глиняних форм, фрагмента товкача-скіпетра та інших кам’яних знарядь для металообробки вказує на існування тут бронзоливарної майстерні за доби пізньої бронзи. Разом з тим відсутні інші сліди металообробної діяльності – так звані «виплески», уламки ллячок та тиглів, бронзові вироби та їх фрагменти. На території Придніпров’я знахідки ливарних форм частіше за все не мають чіткої прив’язки до конкретного житла і нагадують за влучним висловом д.і.н. Євгена Миколайовича Черних «своєрідні кладовища ливарних аксесуарів» (Черних Є.М., 1976). Не виключаємо, що «закриті» комплекси ливарних форм на Токівському 1 могли завдячувати своєму існуванню економічним або культовим причинам. Сподіваємось, що подальше дослідження пам’ятки, яке особливо перспективне у західному та південному напрямках, допоможе надати відповіді на дискусійні питання та отримати нові дані про особливості її розвитку.
Юрій Сергійович
Джерело: http://nikopol-art.com.ua
