Тортик зі шкарлупками чи поліетиленом куштували? Тоді вам - до нікопольського кафе!

Тортик зі шкарлупками чи поліетиленом куштували? Тоді вам - до ...

Ось такою історією поділилась з нами мешканка Нікополя Алла Пірогова. Публікуємо її «без купюр». Із задоволенням вислухаємо й іншу сторону, якщо реакція від неї буде.

Отже, Алла розказує:

У понеділок мала зустрітися з чоловіком. Щоб час очікування минув приємніше, вирішила перечекати у відомій пекарні-кондитерській «Франс.уа», що на проспекті Трубників.

Замовила обліпиховий чай та шматочок «макового» торту. Купуючи солодощі, поцікавилась у дівчини-касира – чи все добре з тортом, чи він свіжий та чи немає у ньому нічого небезпечного. Бо місяць тому, 28 травня, в цьому ж кафе, вже мала неприємність, замовивши торт, у якому знайшла горіхову шкарлупу та зіпсувала собі зуба.

Лікування коштувало мені чималих грошей, в той час як адміністрація «Франс.уа», на мою скаргу ніяк, окрім вербальних вибачень офіціантки, не відреагувала.

Ніхто не поцікавився, як я себе почуваю, чи все добре з моїм зубом. Про ситуацію, яка склалася я написала у книзі скарг. Я більше місяця чекала на те, що мою скаргу розглянуть, мені передзвонять. але так і не дочекалася.

Окреме зауваження до самої книги скарг та пропозицій. У Нікопольському «Франс.уа», вона не пронумерована, як це повинно бути згідно чинного законодавства. Також немає жодної відповіді на скарги чи пропозиції. Вона скоріше схожа на шкільний щоденник, аніж офіційний документ.

Куди дивиться виконавча влада? Чи взагалі (і як давно?) проводились перевірки закладів харчування в Нікополі комісіями з нагляду? Бо ніяких відміток (а «Франс.уа» в місті вже більше року) я не побачила.

Більше того, на місці де повинна знаходитись відповідь адміністрації на скаргу, у моєму випадку, вліплена хвалебна ода якоїсь постійної клієнтки.

І ось знов небезпечна знахідка. В купленому торті я знаходжу досить великого розміру уривок поліетилену. На щастя, не латексового, бо, мабуть, і зімліла би від гидкості.

Офіціантка у відповідь на повідомлення про мою повторну знахідку навіть пожартувала, назвавши мене «счастливицей». Теж мені щастя купувати смаколики з загрозливою для життя бридотою. Поліетилен та горіхова шкарлупа – це вам не каблучка з діамантом, щастям не назвеш.

Окрім жартів, як і в перший раз, реакція працівників «Франс.уа» була «на відмахнись».

Мені запропонували обрати інший торт чи повернути кошти. Все, іди, мовляв, геть.

Я більше години чекала адміністратора, яка повинна була сама першою прийти до мене та, принаймні, вибачитись. Натомість, почувши про ситуацію, вона відправила вибачатись офіціантку, а сама кудись поїхала у справах. Принаймні мені так сказали.

Але я так все не полишила, і хоча було складно (офіційна гаряча лінія «Франс.уа» не працює), я додзвонилася до відповідально особи відділу виробництва та контролю якості продукції пекарні-кондитерської «Франс.уа», яка запевнила мене, що розбереться у ситуації, та навіть обіцяла компенсувати мої витрати на стамотолога.

В цій неприємній ситуації мене обурюють три речі.

По-перше, те чим нас годують. Мережа пекарень-кондитерських «Франс.уа» перш за все позиціонує себе як заклад здорового, сімейного харчування. Місце, куди батьки можуть без ризику для здоров’я приводити та пригощати своїх дітей. Я особисто бачила, як у закладі багато малечі з батьками. Тут навіть святкують дитячі Дні народження, та інші свята. Уявіть, які наслідки спричинила б ця «знахідка» у торті, опинись вона у дитячому маленькому ротику? Плівка з великою ймовірністю може потрапити у дихальні шляхи та привести до асфіксії. Я вже не кажу про те, що і мені, вже дорослій людині, це могло загрожувати життю. Тому будьте уважні, коли купуєте дитині кондитерські вироби цієї кав’ярні.

По-друге - це реакція адміністрації закладу на вирішення проблеми. Питання до директорів, навіщо вам такі слюнтяї адміністратори, які нічого не можуть вирішувати? Тільки як за спинами офіціанток прикриватися. Кидати на «амбразуру» молоденьких дівчат та хлопців, а самим відсиджуватись у підсобках. Не хвильки би не тримала б такого працівника в своєму закладі. Таким місце на складі коробки перебирати та продукцію приймати. Бо який з них інший толк? З клієнтом суперечливе питання один на один вони вирішити не в змозі, навіть телефонувати бояться. Відповісти на скаргу письмово – теж.

І по-третє. Чомусь є нормою, коли ти приходишь відпочити у кафе чи ресторан, а тобі можуть нагрубити, обвісити, надурити в грошах (бодай навіть гривню) чи навіть нагодувати якоюсь бридотою. Але коли відвідувач починає робити зауваження та відстоювати свої права, з нас починають робити дурня. Можуть перекрутити і виставати таку людину скандалістом, скнарою, або навіть жебраком, який не може собі дозволити витрати в цьому закладі. Більшості від такої поведінки працівників кафе стає не по собі, і людина йде ображена та не з чим.
Любі нікопольці, досить бути жертвами таких нахаб! Відстоюйте свої права, не дозволяйте щоб вас ошукували. В цьому немає нічого ганебного.

Спілкуюсь з людьми різних статків і статусів, хочу вас запевнити: заможні людина теж рахує свої кошти. Бо як каже мій гарний знайомий-мільйонер: «Я б не був забезпеченою людиною, якби розтринькував гроші направо та наліво…» І це дійсно так. Більше того, якщо вас дурять, неможна мовчки йти геть, понуривши в голову. Відстоюйте свої права. Ви клієнт, який апріорі правий. Ви платите особисті кошти за комфорт, гарну їжу та сервіс! Вимагайте поваги до себе, а інколи навіть не соромтеся і вимагайте відшкодування ваших збитків: чи то моральних, чи фізичних. Одна така жіночка за тістечка з пластмасою відсудила у кав’ярні понад 4 тисячі. Робіть висновки.

Джерело http://nikopolnews.net

Читать предыдущую

У Нікополі оновлять всі «зебри»

Читать следущую

Сверх космическая реакция никопольского депутата Александра Соколова

Каталог предприятий Никополя

+ Добавить предприятие