Не шляхом споглядання,
але лише шляхом діяльності.
Спробуй виконати свій обов'язок
і ти пізнаєш, що в тобі є.
Й.Гете
Нікопольська бібліотека постійно працює з молоддю, і головною своєю місією взаємодії в цьому вважає - допомогу людині в усвідомленні сенсу життя, адаптуванні та інтегруванні в суспільстві. В цьому допомагають зустрічі з цікавими людьми, одна з яких пройшла в читальній залі бібліотеки-філії №3, що розташована по вулиці Запорізькій, 25. Люди, які завітали на нашу зустріч, мали про що сказати, чим поділитися з молоддю Нікопольської вечірньої школи. Вони пройшли цікавий життєвий шлях у пошуках себе, оволоділи багатьма професіями, мають багато творчих захоплень.
Читачка нашої бібліотеки Надточієва Ганна, яка працювала у свій час ревізором Контрольно-ревізійного управління, підкреслила, що чим молодше людина, тим легше їй оволодіти новими знаннями, легше корегувати свій характер. Тим більше, що характер формується в процесі діяльності і цілком залежить від дій та вчинків людини. Недарма існує мудре народне прислів’я: «Посієш вчинок - виросте звичка, посієш звичку - виросте характер, посієш характер - виросте доля». Цікаві випадки з практики роботи, про які розповіла Ганна Дмитріївна, дали змогу зрозуміти, що знання бухгалтерії, економіки сьогодні є складовою частиною багатьох професій.
Зацікавила присутніх доля і Рашинської Наталі. Важка хвороба не дала їй змогу отримати після школи бажану професію. Але любов до людей, до природи, до усіх живих істот, любов до праці не залишила її на самоті, допомогла розкрити свої здібності. Наталя Миколаївна вважає, що завдяки своєму батькові, який з дитинства навчив в усьому бачити красоту, вона навчилась вирощувати квіти, оволоділа ландшафтним дизайном. Взимку вона займається багатьма видами народно-прикладного мистецтва: бісероплетінням, декупажем, вишивкою. Спілкування з прекрасним народило в її душі поезію, і ми з задоволенням послухали вірші.
Людина відрізняється від інших живих істот своєю духовністю. Такою людиною, з багатим духовним світом, ми побачили Валерія Забігайло. Важко визначити, в якому амплуа він має перевагу. За яку б справу не брався Валерій Дмитрієвич: ходив по морях, був поваром, будівельником, електриком, складав вірші та грав на гітарі – він завжди був чесним перед самим собою, щирим до людей. Його пісні «Моя Україна», «Веснянка» та багато інших не залишили байдужими жодної людини в залі.
На завершення зустрічі прозвучали побажання бути гідними людьми, берегти духовну пам’ять нашого народу, бо молодь сьогодні, це ті люди, що будують майбутнє України.
Марина Кузнецова бібліотекар філії №3 КЗ «Нікопольська міська ЦБС»
Источник: Никополь-ART
