Це було так незвично – не десь у столиці чи Одесі, а у рідному Нікополі спілкуватися зі справжніми акторами. З тими, кого я просто зараз побачу на великому екрані у прем’єрі фільму «Червоний». Так, я ще не знаю, що Ігор Колтовський ось-ось перевтілиться у головного у таборі злодія в законі Юру Тайгу. Що він змусить сміятися, і не раз, весь глядацький зал.
Я ще не знаю про рівень майстерності цих акторів, але вже передчуваю щось незвичне і глибоке. Знаєте, навіть настрій став піднесений від розуміння того, що українське кіно ось зараз відбуваєтсья на моїх очах. Воно є і розправляє свої плечі. Як у вступному слові перед глядачами сказав той же Колтовський:
- Я вважаю, що сьогоднішнім показом «Червоного» для нашого кінематографу починається нова ера. Бо відтепер і до нового року щотижня Україна буде видавати прем’єру.
За цей час 12 фільмів різних жанрів та наповнення вийдуть на екрани. І якщо згадати, що кількість завжди переходить у якість, то можна тільки порадіти майбутньому нашого кіно.
Що ж до самого фільму «Червоний», то головний його посил актор Яков Ткаченко визначив так:
- Тільки коли ми навчимося брати свою долю у власні руки, не киваючи на уряд, чиновників і т.д., тільки тоді наше життя зміниться на краще. Тільки тоді ми будемо варті своєї країни, і влада, відповідно, буде варта нас. Коли ми зрозуміємо, що рушійна сила – то кожен з нас, тоді й рушиться з місця наша спільна мета жити краще.
Понад 40 основних акторів працювали над «Червоним». Всі вони – раніше нам невідомі. Але після перегляду фільму я переконалася, що то не вплинуло на якість їх гри. У масовці ж було задіяно біля 900 людей.
- Це були криворожці, - розповідає Яков Ткаченко. (Нагадаємо, що табірні зйомки проходили на одній з криворізьких шахт – ред.). – Були у цій масовці люди з реальним кримінальним минулим. Як на мене, вони виявилися досить порядними і навіть тихими. Дехто потім підходив і зізнавався, що зйомки вплинули на його буття. Новоспечені актори побачили, що є інша ступінь існування, і вирішили щось змінювати у власному житті. Приємно, що ще до виходу на широкий екран наш фільм почав впливати на людей.
Не буду пересказувати вам сюжет «Червоного». Скажу тільки окреме «браво» музичному супроводу, автором якого став італійський композитор Франко Еко, а виконавцем – його італійський оркестр. Ця музика змогла дуже виразно передати душу фільму.
А з приводу стрічки в цілому ви можете скласти власну думку, подивившись її у кінотеатрі (у Нікополі вона йде одразу в двох місцях). Отож, приємного перегляду! Діліться своїми враженнями у коментарях.
P.S. Поки «Червоний» охопив 70% кінотеатрів України, вже анонсований намір знімати другу частину фільму «Червоний. Без лінії фронту».
Алёна Зинченко
Джерело http://nikopolnews.net
