Японський проект. Дві біди – один шлях до зцілення: «Чорнобиль» та «Фукусіма»

Японський проект. Дві біди – один шлях до зцілення: «Чорнобиль» ...
Картинка к: Японський проект. Дві біди – один шлях до зцілення: «Чорнобиль» та «Фукусіма»

У столиці протягом двох травневих днів проводили заходи, які мають право на широке поширення. Представники асоціації «Фонд безпеки продуктів харчування та життя» (Японія) взяли участь у симпозіумі в Національному науковому центрі радіаційної медицини НАМН України, зустрілися з представниками ГО «Асоціація освітян за безпечне майбутнє», прийняли запрошення партнера – міжнародної організації «Союз Чорнобиль» виступити на симпозіумі конгресу цього об’єднання. До речі, того дня на VII конгресі «Союз Чорнобиль» делегати ухвалили рішення перейменувати організацію, яка тепер називатиметься Міжнародна організація інвалідів і жертв техногенних катастроф «Союз Чорнобиль – Фукусіма». Затверджено програму і заходи з нагоди 35-річчя Чорнобильської катастрофи й 10-річчя аварії на АЕС «Фукусіма-1».

Зваженим, на конкретних прикладах був виступ на заході першого заступника генерального директора з наукової роботи ННЦРМ Віктора Сушка. Науковець назвав вражаючі цифри щодо наслідків техногенної катастрофи. Під опромінення потрапило до 5 млн. населення України. На сьогодні вже померло понад 700 тис. чоловік. Як наслідок аварії, у 2014 році ми мали до 120 тис. інвалідів, сьогодні – майже 107 тис. Щороку цей світ покидають до п’яти тисяч опромінених людей.

Із жалем професор констатував відсутність реальної соціальної програми в державі з підтримки постраждалих. Хоча і є рішення Конституційного суду про відновлення пільг постраждалим, але в реальності вони відсутні.

Смертність у заражених районах у 1,5–2 рази вища ніж на інших територіях. Народжуваність у цих районах впала. Смертність чоловіків перевищує жіночу втричі.

Найчастіше люди мають захворювання щитоподібної залози, товстої кишки, молочної залози, шлунку, легеневі недуги, лейкемію. Маємо соціальну проблему у визначенні причини смерті чорнобильців – аналіз коштує 3 тис. гривень. Рідня померлих здебільшого відмовляється робити цей аналіз.

Підсумовуючи сказане, Віктор Сушко зазначив, що на часі удосконалення нормативу правової бази експертиз, подовження соціального та медичного захисту населення.

Керівник японського проекту Джунічі Ковака у своєму виступі розповів про діяльність свого фонду «За безпеку продуктів харчування та життя». Мета його діяльності – вивчення впливу на здоров’я людини продуктів, що містять консерванти, канцерогени та інші шкідливі речовини. Після аварії на АЕС «Фукусіма-1» фонд більше уваги приділяє вивченню питань протидії радіаційному забрудненню продуктів. Їхню діяльність підтримав і уряд Японії. При цьому фонд, об’єднуючи понад чотири тисячі осіб, і далі працює на громадських засадах – використовує внески членів асоціації та благодійні кошти небайдужих співвітчизників.

Проект в Україні розпочали в листопаді 2012 року. Спочатку це була спонтанна волонтерська допомога пана Коваки окремим українським сім’ям з дітьми, які постраждали від катастрофи на ЧАЕС. Почали працювати з трьома родинами із села Бігунь Овруцького району на Житомирщині (11 дорослих і 6 дітей), а згодом, для порівняння, залучили ще вісім сімей переселенців у Ковалині Переяслав-Хмельницького району Київщини (24 дорослих і 23 дитини), які мають проблеми зі здоров’ям. У раціоні цих сімей деякі місцеві продукти (передусім м’ясо, молоко, рибу) замістили екологічно чистими – перевіреними на вміст цезію і стронцію. Довелося взагалі відмовитися від споживання грибів як найбільших накопичувачів радіоактивних елементів. Далі проект розвивався так, що значно більшій кількості сімей мешканців забруднених територій і відносно чистих видавали мінеральні добрива. Внесення їх у ґрунт – на городи, пасовища – є ефективним засобом проти накопичення небезпечних елементів у рослинах. Адже цезій і стронцій за молекулярною формою такі самі, як калій і натрій, і якщо цих корисних елементів рослині не вистачає в ґрунті, то вона «тягне» радіоактивні.

Нині програма проекту значно розширена, налагоджена співпраця з вітчизняними науковцями в галузі медицини та радіобіології. Завдяки їхнім спеціальним дослідженням у рамках проекту, а також підготовленим експертним висновкам і рекомендаціям, було запроваджено системний контроль якості харчування і вживання безпечних продуктів учасниками окремого експерименту. Проведено й рекультивацію ґрунтів під випаси худоби, внесено мінеральні добрива на присадибні ділянки жителів, зокрема в селах Бігунь, Піщаниця, Можари, Радинка, Овсюки, Нові Мартиновичі, Ковалин, Єрківці, Стовп’яги. Півроку тому до проекту долучили школярів смт Народичі. Японські доброчинці на чолі з паном Ковакою періодично відвідують українські сім’ї і розпитують їх про самопочуття як суб’єктивний фактор результативності цього проекту.

– Нас найбільше цікавить стан здоров’я дітей, які мешкають на забруднених після атомної аварії територіях і споживають вироблені там же продукти, – розповідає пан Ковака. – Важливо знати, як впливають на організм малі дози радіації елементів із тривалим періодом розпаду – стронцію, цезію. Ці знання допоможуть запобігти можливим тяжким наслідкам і зберегти здоров’я дітям як в Україні, так і в Японії, де так само сталася аварія на АЕС. Ми також вивчаємо, чи можна звести негативний вплив до мінімуму. Проте ми не хочемо просто прийти і взяти в українців цю інформацію, а прагнемо навзаєм матеріально допомогти хоча б тим сім’ям, які погодилися брати участь у нашому проекті.

Далі буде...

Володимир ГЛЯДЧЕНКО, Заслужений журналіст України.

Источник: http://ntm.net.ua

Читать предыдущую

В Никополе пациент обвиняет врача в потере зрения

Читать следущую

Никопольчан призывают спасти старую часть от запустения

Каталог предприятий Никополя

+ Добавить предприятие