Сучасна дитина... Що можевикликати в неї радість та відчуття щастя? Скептики скажуть– рівно нічого, крім нових «девайсів» та «гаджетів». Мовляв, «втрачене» покоління. Навряд…
Школа № 6, перерва.Біля вікна розташувалася чимось радісно заклопотана зграйка учнів 3–Б класу. Один занадто зосереджений хлопчина тримає в руках аркуш паперу. Це Рома Лі. Бажаючи підтримати захисників України своїм дитячим серцем, чистою душею, він написав листа солдатам у зону АТО, не знаючи, до кого він потрапить. Написав і отримав відповідь від бійців ВЧ №3031. Саме лист-відповідь він тримає в руці, і саме від нього так схвильований Рома та його однокласники. Учні щасливі, що бійці живі, що у них є час відповісти на листи не лише рідним, а й зовсім незнайомим людям.
І немає в дитячих рукахмобільних телефонів та планшетів, вся увага спрямована на лист. Маленькі школярі розуміють, що має справжню цінність у житті. А прищепила їм це розуміння класний керівник Вікторія Євгенівна Долотова, яка,окрім навчання дітей, встигає займатися волонтерською діяльністю. Тому її вихованці мають собі за ідеал не Рембо і Термінатора, а наших українських вояків.
Дивлячись на цих дітей, я розумію – доки є такі вчителі, будуть і такі учні. Україна житиме. І зараз у нас підростає нове, НЕВТРАЧЕНЕ, покоління!
Максим Міщенко
Источник: Никополь-ART
